У приховане життя одного з наших найбільших хижаків парку - вовка сірого Canis lupus Linnaeus, 1758 можемо трішки заглянути, стежкуючи по його слідах взимку.
На території парку вовків відчутно збільшується з настанням зими. Їхні сліди помічають не тільки в глухих місцях, а й недалеко від сіл, особливо на добре витоптаних і проїзних дорогах.
На фото добре видно типову манеру пересування ― «слід-в слід», коли хижаки йдуть ланцюжком один за другим, ступаючи в сліди попереднього, а порахувати їх можна в місцях, де тварини долають перешкоди.
